Золочівський замок

Замки

Географічні координати: 49°48′07.63″ пн. ш. 24°54′22.31″ сх. д. (G)

Упродовж віків замок — фортеця, королівська резиденція, панська садиба, тюрма, навчальний заклад. Замок було зведено на кошти Якуба Собєського (батько короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського) у 1634 році як оборонну фортецю за проектом невідомого італійського архітектора на місці старого дерев'яного замку, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах та pови з водою. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти в'їзної вежі розташований Китайський палац. Цікавим також замок є тим, що тут була перша система каналізації, яка збереглася до наших днів.

Замок представляє неоголландський тип оборонних споруд і належить до пам'яток типу «palazzo in fortezzo», тобто поєднує функції оборони та житла.

Оборонні споруди Золочівського замку — це вали, бастіони, надбрамна вежа, міст і равелін. З часів заснування збереглися вали, бастіони, частково надбрамний корпус, а равелін і міст — реконструкція.

У замковому дворі збереглися донині лише Китайський палац, Великий житловий палац і значно перебудована у кінці XIX століття надбрамна вежа.

В'їзна вежа, Китайський палац, Великий житловий палац творять ренесансний ансамбль.

Великий житловий палац Золочівського замку — це двоповерхова будівля 72х22 м. з підвалами. У процесі реставрації відтворено розміщення кімнат, віднайдено шість туалетів початку XVIII століття, потайний хід і комини. Втраченими є печі, каміни, підлоги. З порталів внутрішніх дверей зберігся один повністю на першому поверсі і два напівзруйновані на другому поверсі.