Музей народної архітектури та побуту "Шевченківський гай"

Музеї

вул.Чернеча гора, 1

Експозиція музею налічує 124 пам'ятки архітектури, котрі обєднані в 54 садиби. В Музеї функціоную 4 виставкових зали. Два з них мають постійну експозицію. У постійній експозиції та сховищах музею знаходиться близько 20 тисяч предметів щоденного побуту і ужиткового мистецтва.

Територія музею площею 60 га умовно розділена на шість етнографічних зон. Кожна зона — це міні-село, що складається з 15 — 20 пам'яток народної архітектури. У житлових та господарчих приміщеннях розміщено предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарський реманент, транспортні засоби та ремісничий інструмент. Шість таких міні-сіл мають назви: «Бойківщина», «Лемківщина», «Гуцульщина», «Буковина», «Поділля» і «Львівщина», причому останні три мало відвідуються туристами, адже є не вельми інформативними.

1966 році виникає ідея перетворення районів Кайзервальду та старого Знесіння у на ладшафтний парк „Шевченківський Гай”. Створено відділ народного будівництва

1971 рік -Заплановується і створюється 10 етнозон Західної України. Так народжується Музей народної архітектури і побуту у Львові. Планування Музею здійснюється на засадах мікросела за етнографічним принципом

1991 рік – у Музеї народної архітектури і побуту починає функціонувати Співоче Поле.

1994 рік – у церкві с. Кривки відновлююься богослужіння. Церквою починають опікуватись монах-студити з Унівської Лаври

1995 рік – у Музеї встановлюється репліка Лемківської церки

2002 рік – Музей переходить в Міське підпорядкування

2003 рік – стає членом Всеукраїнської асоціації музеїв

2004 рік – церква с. Кривки включена до спадщини ЮНЕСКО.